Стоматологія
Друк на футболках і чашках

Як на Хмельниччині сімейні молочні ферми стають трендом

Як на Хмельниччині сімейні молочні ферми стають трендом

Саме в нашій області за останні декілька років відкрито найбільше сімейних молочних ферм.

Ще якийсь десяток років тому словосполучення «бізнес на селі» звучав як щось примарне. Який бізнес – село занепадає, роботи немає, люди виїжджають на заробітки… Та помалу змінив ситуацію розвиток садівничої справи: невеличкі господарства з вирощування ягід та фруктів дали поштовх до розвитку сімейної садівничої справи на селі.

А от з сімейними фермами донедавна усе було непросто. Бо в те, що реально у селі побудувати легальний молочний бізнес та ще й зробити його прибутковим – було справою непростою. Утім, у 2017 році в Україні таки зважилися розпочати великий проект з розвитку молочного тваринництва саме для невеличких сімейних фермерських господарств. Реалізувати його взявся кластер «Натуральне молоко», запозичивши ідею створення подібних ферм у канадського уряду. Проект підтримали уряди Канади, Швеції, а також ПРООН – в рамках реалізації проекту «Сімейні молочні ферми – добробут людей та сталий розвиток села».

Для досягнення амбітної мети – 5 тисяч ферм до 2027 року, в Україні запровадили інвестиційний проект. Важливо, що інвестором може стати кожен українець, а ферму відкрити — той, хто горить бажанням працювати та не боїться вчитися фермерському підприємництву. Так почалися історії успіху сотень сільських українських родин, зокрема і на Хмельниччині.

У те, що на селі можна побудувати прибутковий сімейний молочний бізнес, ще донедавна ніхто не вірив. Фото: з архіву

Одну з таких сімейних молочних ферм «У Бойків», розташовану в селі Аркадівці, що у Лісовогринівецькій громаді, називають показовою. Саме ця ферма стала першою показовою молочною фермою на Хмельниччині в рамках проєкту ПРООН та уряду Швеції. Мрія розпочати власну справу та любов до тварин стали основним рушієм створення родинної ферми, а підтримка та кредитування – допомогли її втілити в життя та мати власний бізнес на селі, зізнаються брати Володимир та Віктор Бойки.

Нині таких історій на Хмельниччині майже чотири десятки. Адже саме в нашій області за останні декілька років відкрито найбільше сімейних молочних ферм.

Чому корів пускають «під ніж», або Про що свідчить статистика

З року в рік великої рогатої худоби стає все менше і менше. Корів українці пускають «під ніж», не вбачаючи у розвитку молочного напрямку перспективи. Не виключенням стала і Хмельниччина, де за три десятиліття кількість поголів’я ВРХ скоротилася вп'ятеро.

За даними Головного управління статистики в Хмельницькій області на 1995 рік в області утримували понад мільйон голів великої рогатої худоби, з них – 390 тисяч корів. А вже на січень 2022-го в усіх категоріях господарств області налічували трохи більше 218-ти тисяч голів ВРХ. 123 тисячі – це молочне стадо. Переважну частину корів все ще утримують селяни у власних господарствах. Це 95 тисяч голів. Решта – дійне стадо, яке утримують сільськогосподарські підприємства області.

Така тенденція не могла не позначитися на обсягах надоїв. На 1990 рік в області виробляли за рік 1 мільйон 86 тисяч тонн молока, у 2020-му – менше майже вдвічі — 651 тисячу тонн. Не дивно, що переробні підприємствам за такої ситуації скаржаться на брак сировини, що в свою чергу відбивається і на якості продукції, адже часто молочний жир замінюють на рослинний.

Разом з тим, селяни з приватних господарств продовжують збувати корів, мовляв, ціни на молоко, які пропонують молокопереробні підприємства, — мізерні. А «молочники» в свою чергу аргументують таку цінову ситуацію тим, що частина молока від «сільських» корів не відповідає вимогам, і роблять ставку на промислові, а також малі та сімейні ферми.

Хмельниччина – в лідерах з відкриття сімейних молочних ферм

Акцент саме на сімейні молочні ферми почали робити на Хмельниччині ще у 2018 році. Перші сімейні молочні ферми відкрили тоді на Шепетівщині. І нині область уже в лідерах: в області діє чи не найбільше невеличких приватних сільських ферм.

За словами начальник управління інвестиційної та дорадчої діяльності Департаменту розвитку промисловості та агропромислового комплексу облдержадміністрації Андрія Лакусти, за останніх три з половиною роки в області вже створено 44 сімейні ферми. Понад половина з них – 24 ферми — виключно молочного напрямку, інші – різногалузеві, які поєднують виробництво молока, а також овочівництва, вирощування свиней тощо. 37 фермерських господарств на Хмельниччині відкриті саме в рамках інфестиційного проєкту «Сімейні молочні ферми», ініційованого кластером «Натуральне молоко» за підтримки компанії «УкрМілкІнвест».

За словами Андрія Лакусти, тут спрацював той важливий момент, що проєкт допомагає селянам не лише з кредитуванням, а й консультативно та з реалізацією продукції, адже ферми одразу отримали можливість збувати вироблене молоко.

Чому важливо селян не залишати без підтримки та переймати європейський досвід

В Департаменті агропромислового розвитку зізнаються, що саме такий проєкт дав найбільший поштовх у розвитку приватних сімейних молочних ферм в області. За статистикою, на Хмельниччині є близько трьох сотень домогосподарств, які все ще утримують 5 і більше корів. Утім, економісти прорахували економіку сімейної молочної ферми і визначили, що утримання менше 10-15 корів економічно не вигідне. А з кількома десятками тварин селянам таки потрібна підтримка.

«Щоб мати рентабельність у молочному тваринництві, потрібно утримувати 15 і більше корів. Дуже багато подібних господарств працює в сусідніх європейських країнах — Польщі, Угорщині, Німеччині, де частково і запозичений цей формат і досвід», — розповідає Андрій Лакуста.

Зокрема, якщо взяти частку сімейних ферм в сільському господарстві Євросоюзу, то вона надзвичайно велика: близько 85 відсотків усіх ферм Європейського Союзу є сімейними.

Для України сімейні молочні ферми – це теж далеко не щось нове. Так працювали у нас ще сто років тому – до колективізації. Тож фактично, створення невеличних приватних господарств на селі – відродження втраченого за роки радянщини досвіду.

Важливо й те, що за словами ініціатора проєкту «Сімейні молочні ферми» Михайла Корилкевича, за дослідженнями Міжнародної фінансової корпорації, Україна має одну з найменших у світі собівартостей з виробництва молока — завдяки кліматичним зонам, якості землі, геграфічному положенню. Але за останні роки країна продовжує зменшувати виробництво і переробку молока.

«Для порівняння, у Польщі сімейна молочна ферма — це в середньому 25 корів. Якщо говорити про поголів'я в Україні, то у нас приблизно однакове поголів'я, але кількість молока у Польщі чомусь зростає, а у нас — постійно падає», — зазначає він.

На думку експерта, проблема якраз в тому, що фермери на селі не мають доступу до сучасних технологій з виробництва молока.

На думку експертів, селяни побоюються створювати сімейні ферми на селі, бо не мають доступу до сучасних технологій з виробництва молока. Фото: pixabay.com

Саме тому одного бажання створити ферму, звісно ж, недостатньо. Важливо вчитися та розвиватися, підхоплюючи досвід інших країн. І, як зізнаються в Департаменті агропромислового розвитку, дуже важливо, що проєкт розвитку молочного бізнесу на селі не залишає це питання без уваги та допомагає українським селянам переймати європейський досвід – від сучасних принципів будівництва корівників та роботи ферми — до особливостей годівлі, обладнання для доїння та зберігання молока.

Усі ці заходи у проєкт «Сімейні молочні ферми» проводять за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія), Quality FOOD Trade Program, www.qftp.org.

А ще селянам допомагають «вибивати» і державну підтримку. Звісно, нині війна в цьому напрямку внесла певні корективи. Але, скажімо, за 2021 рік в Україні 58 фермерських господарств-учасників проєкту «Сімейні молочні ферми» отримали 5,5 мільйона гривень державної допомоги. Найбільше дотацій припало на сімейні ферми саме з Хмельницької області — 1,6 мільйона гривень.

Гроші не головне, або Що насправді стимулює розвиток молочних ферм

Дунаєвецька об’єднана територіальна громада одна з тих, де ідея створення сімейних молочних ферм не лише прижилася, а й продовжує розвиватися. Нині тут діють вже п’ять таких ферм, на яких утримують корів, та одна – козина ферма. В перспективі – велике бажання створити молочний кластер. Відтак, можна буде мати і власну переробку молока, і виробництво молочних продуктів, створення власної ветеринарної бази тощо…

Ще кілька років тому Дунаєвеччина не була виключенням з тієї загальної тенденції: корів у селах ставало все менше і менше. Замість традиційного колись твердження, що «корова в сім’ї – годувальниця», стало звучати «тримати корову — не вигідно».

«Ми хотіли зрозуміти, у чому ж таки причина зменшення поголів’я ВРХ. Лише у ціні на молоко? – пригадує Микола Островський, начальник управління соціального захисту та праці Дунаєвецької ОТГ. — Запросили до розмови господарів, які все ще на той час наважувалися тримати по кілька корів, щоб безпосередньо дізнатися, з якими проблемами вони стикаються. А головне, хотіли зрозуміти, що могло б змінити ситуацію і стимулювати бажання розвивати фермерський напрямок молочного тваринництва в громаді».

І виявилося, що для господарів навіть не стільки ціна на молоко є ключовою у питанні — тримати корів чи ні, а… нестача пасовищ та землі.

«Ми зрозуміли, що питання навіть не в ціні на молоко. Корів треба десь випасати і мати землю, щоб вирощувати корми, — це логічно. Для однієї корівчини ще можна сяк так якось пристосуватися. А якщо їх 5-10?», — каже Микола Островський.

Саме тоді в громаді розробили програму підтримки дрібного фермерського господарства в галузі розведення великої рогатої худоби та кіз. Нею передбачили, що для фермера, який має на утриманні понад десять корів або двадцять кіз на пільгових умовах, які передбачали мінімальну орендну ставку, громада надавала по 2 гектари землі в користування на кожного члена фермерського господарства та по пів гектара пасовища на кожну корову.

Це дало результат і стало для тих селян, хто мав бажання працювати, непоганим стимулом, кажуть в громаді. Уже за місяць знайшлися пів десятка родин, які були налаштовані на створення сімейних молочних ферм. Саме тоді громада долучилася до проєкту з розвитку молочного тваринництва на селі, який реалізовує кластер «Натуральне молоко». Амбітні плани інвестиційного проєкту, кажуть на Дунаєвеччині, надихнули, адже бізнес-модель передбачає створення 5 тисяч сімейних фермерських господарств по всій Україні.

«Їздили на ознайомчі екскурсії до тих, хто вже наважився створити молочну ферму, переймали досвід. Тут дуже важливо, що попри те, що родина отримує кредит, юридичний супровід, навчання, має ще й збут молока, який у фермерів купують дорожче, аніж в селян», — каже Микола Островський.

За його словами, нині сімейні молочні ферми на Дунаєвеччині — це сучасне виробництво, де кожна деталь – науково обґрунтована. А люди задоволені тим доходом, який вона дає. При тому, що це важка праця.

«Передусім, наших фермерів навчили вести бізнес на селі та новим сучасним технологіям. Багато уваги приділяють породі, осіменінню. Збудували нові приміщення, встановили обладнання, закупили якісне поголів’я. Адже звичні 15 літрів молока вдень від корови – це практично нульова рентабельність. Кожен додатковий літр – це вже «плюс» до чистого прибутку», — пояснює Микола Островський.

Нічого так не стимулює до роботи, як успіхи сусіда

У громаді сподіваються, що досвід сімейних молочних ферм з часом перейматимуть й інші сільчани.

«Нічого так не стимулює до роботи, як успіхи сусіда, — жартує Микола Островський. — Можна заробляти вдома, в Україні. Усією родиною. Не їхати на заробітки».

Тож ще одну молочну ферму в Дунаєвецькій ОТГ планують відкрити вже найближчим часом. А в майбутньому хочуть створити у громаді молочний кластер. Для цього потрібно хоча б 10 ферм.

«В Європі фермери інвестують не лише у виробництво молока, а й у власні кооперативні заводи. Відтак це і робочі місця, і власне виробництво, податки, власна продукція для громади», — пояснює Микола Островський.

Наразі в громаді мають намір відкрити молочну крамницю, де б власники сімейних молочних ферм могли реалізовувати свою продукцію.

«Це звісно ж, ще б більше підвищило рентабельність фермерського молока, — пояснює спеціаліст. — А відтак і дохідність ферми. Адже продавати його напряму споживачеві — це вигідніше, ніж здавати на молокопереробне підприємство. Окрім того, можна було б налагодити виробництво сиру, масла, сметани та іншої крафтової молочної продукції. Саме це в найближчій перспективі ми хочемо реалізувати».

Сайт "Є"

360
RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!
Завантаження...
Друк флаєрів, візиток. Банери, наклейки. Бланки. Печатки та штампи. Тел.: 096 783 27 71.