Стоматологія
Друк на футболках і чашках

Унікальна природа Хмельниччини: про квіти, що не згорають, черепах, землетрус і не тільки

Унікальна природа Хмельниччини: про квіти, що не згорають, черепах, землетрус і не тільки

Минулого року на Хмельниччині зафіксували чимало цікавих моментів у природі.

За буденними справами ми не завжди не помічаємо, яким дивовижним є світ довкола нас. Природа вміє здивувати і явищами, і погодою, і метаморфозами. Уже цього року ми могли спостерігати січневою веселкою, мали аномально високу як для цих зимових днів температуру повітря. А це, в свою чергу, розбудило кажанів і людям довелося подекуди їх рятувати…

Минулого року також на Хмельниччині зафіксували чимало цікавих моментів у природі. Так, у Хмельницькому не по-сезону цвіли каштани, у середмісті Шепетівки активізувалися гадюки, на півночі області все частіше почали помічати черепах…

І таких цікавинок було чимало. Тож сайт «Є» підготував підбірку матеріалів про природу, які ми публікували минулого року.

Галявина рідкісних орхідей

У червні природоохоронці Національного природного парку «Мале Полісся»провели кілька експедицій та виявили досі невідомі насадження орхідей. Ці вишукані рідкісні квіти мають цікаву назву – пальчатокорінники або ж, як їх по-іншому ще називають, – зозульки і належать до родини Орхідних (Orchidaceae).

Усі місця, де зростають червонокнижні пальчатокорінники, природоохоронці фіксують точками GPS та наносять на відповідну карту парку.

Додамо, що всього на території Національного природного парку «Мале Полісся» зростає 7 видів лісових, болотних та лучних орхідей. Аби популяція цих рідкісних рослин не зникла, працівники відділу науки, відділу державної охорони природно-заповідного фонду та державної лісової охорони парку регулярно проводять моніторинг їх стану та здійснюють комплекс всіх необхідних природоохоронних заходів.

Рослина, що горить і не згорає

У травні на території Національного природного парку «Подільські Товтри» квітла унікальна рослина – ясенець білий. Це її в народі ще називають «неопалимою купиною» та приписують майже магічні властивості – горіти та не згорати.

З чим пов’язаний цей секрет, що ще цікавого відомо про цю рослини та чому вона потребує охорони, сайту «Є» розповідали науковці Національного природного парку «Подільські Товтри» Михайло Дребет та Інна Одукалець.

Виявляється, секрет ясенця горіти і не згорати — в ефірних маслах які містить ця рослина. На стеблах і листках рослини є дрібнесенькі пухирці, які виділяють ефір. У сонячні безвітряні дні цього ефіру виділяється дуже багато, аби захистити рослину від перегрівання. І якщо запалити біля рослини вогонь — ефір спалахує. Тому й здається, що кущ палає. Утім, ефір швидко згорає, а рослина залишається цілою та неушкодженою.

Черепахи на Хмельниччині — не дивина

Виявляється, немає нічого дивного в тому, щоб у нас на Хмельниччині зустріти поблизу водойми… черепаху. Навесні світлини черепах час від часу оприлюднювали користувачі соцмереж і дехто дивувався: звідки ж у наших краях бути черепахам. Та як розповів сайту «Є» зоолог Мар’ян Тарасенко, в Україні у дикій природі живе один вид черепах – це черепаха болотяна. Вона належить до родини прихованошийних черепах, які поширені по всьому світу. В нас в Україні – це єдиний аборигенний вид, який можна зустріти на водоймах, адже болотяна черепаха – прісноводна.

«На Хмельниччині болотяну черепаху можна побачити на всій території області – від півдня до півночі. Але все ж, більше їх саме на півночі. Там більше зручних місць для проживання – боліт, озер, водойм зі стоячою водою» — розповідав зоолог.

Особливо активні вони навесні та на початку літа. Це період розмноження. В цей час їх можна побачити на повалених стовбурах дерев, які лежать у водоймах.

Хмельниччину зачепив… землетрус

Землетрус відчули мешканці Хмельниччини 23 вересня. Його активно обговорювали в соцмережах. Звук, схожий на гул важкої техніки, добряче налякав тих, хто відчув, як трусонуло.

Як виявилося, епіцентр землетрусу магнітудою 4,3 бала зафіксували близько шостої ранку поруч з Хмельниччиною — в Тернопільській області в районі міста Чортків, на глибині 6 кілометрів. За класифікацією такий землетрус відноситься до помірних, але відчувається людьми всередині приміщення.

Сайту «Є» сейсмолог Олександр Кендзера, заступник директора з наукової роботи Інституту геофізики, член-кореспондент Національної Академії Наук України тоді розповідав, що для нашої території – це землетрус середньої величини.

«Це не були поштовхи максимальної сили, які у нас можуть бути, що можуть призвести до руйнування. На щастя, сильні землетруси трапляються у нас дуже рідко», — зазначав сейсмолог.

У вересні зацвіли… каштани

Наприкінці вересня у Хмельницькому цвіли каштани. В останні роки таке явище восени – вже звичне для мешканців міста. Повторне цвітіння спостерігають у вересні — жовтні. Звісно, воно не таке масове, як весняне, але привертає увагу перехожих.

Утім, на думку науковців, подібна аномалія має приховану загрозу. Керуюча Хмельницьким ботанічним садом, доцент кафедри екології у Хмельницькому національному університеті Людмила Казімірова, розповідала сайту «Є», що, передусім, несвоєчасне квітування рослин пов’язане зі стресом. Улітку 2021 року ми знову спостерігали тривалий період засухи та період проливних дощів. І одне, й інше – це стрес для рослин. От і каштани і зацвіли…

Згарище в заказнику на Летичівщині потрапило до спецномінації «Неприємні відкриття» від Вікіпедії

Були цього року і неприємні відкриття у природі. Винна, щоправда, у цьому людська безвідповідальність. Так, знімок із заказника на Хмельниччині потрапив до трійки світлин, які внесли у спеціальну номінацію «Неприємні відкриття» міжнародного конкурсу фотографій пам’яток природи «Вікі любить Землю».

На фото – заказник після пожежі. Це наслідки спаленої рослинності в гідрологічному заказнику «Башта», розташованого в межах Летичівщини, між селами Ставниця, Требухівці та Головчинці зафотографував Валентин Панчук.

Сайт "Є"

388
RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!
Завантаження...
Друк флаєрів, візиток. Банери, наклейки. Бланки. Печатки та штампи. Тел.: 096 783 27 71.