Стоматологія
Друк на футболках і чашках

Тариф на доставку газу: що у нього входить і чи можливо забрати мережі у комунальну власність

Тариф на доставку газу: що у нього входить і чи можливо забрати мережі у комунальну власність

Відповіді на актуальні питання, які стосуються тарифів на транспортування газу.

Через зростання тарифів не лише на природний газ, а й на його доставку, у людей виникають питання. Наприклад, за що ми насправді платимо? Хто і як призначає тариф на транспортування? Чи зекономимо, якщо заберемо мережі у комунальну власність? Кореспонденти сайту «Є» спробували знайти відповіді на ці та інші питання, побувавши на пресконференції представників АТ «Хмельницькгаз».

Питання: Хто встановляє тариф на транспортування газу?

Відповідь: До 1 січня 2020 року вартість транспортування блакитного палива для споживачів входила у загальний тариф. Опісля людям почали приходити дві платіжки: за природний газ як товар і за його транспортування. Розмежувавши їх, держава створила умови для запровадження ринку газу.

Як наслідок нині споживачі можуть обрати компанії, у яких купувати блакитне паливо. Хоча постачальників багато, мережа одна. Тому неможливо змінити компанію, яка займається транспортуванням газу й відповідно — обслуговуванням мереж. Для більшості населених пунктів Хмельницької області такою компанією є АТ «Хмельницькгаз», а для Шепетівки та району — АТ «Шепетівкагаз».

Вони напрацьовують економічне обґрунтування тарифу на транспортування газу, який пропонується запровадити для населення. Проте кінцеву ціну послуги затверджує державний регулятор — Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Питання: Які нині діють тарифи на транспортування газу в Хмельницькій області?

Відповідь: З 1 січня 2021 року для клієнтів «Хмельницькгазу» кінцева вартість доставки одного кубічного метра газу становить 1 гривню 99 копійок («чистий» тариф без ПДВ — 1 гривня 66 копійок), а для «Шепетівкагазу» — 1 гривню 30 копійок («чистий» тариф без ПДВ — 1 гривня 9 копійок).

Нагадаємо, місячна платіжка за доставку газу розраховується для кожного споживача окремо. Береться кількість блакитного палива, спожито ним впродовж газового року, множиться на чинний тариф і ділиться на 12 місяців. Наприклад, якщо ви спожили впродовж 2020-го 500 кубів, потрібно: 500 x 1,99 / 12 = 82,91. Тобто щомісяця вам потрібно платити 82 гривні 91 копійку.

Питання: У мене є газовий котел і я впродовж року спожив 200 кубів, то чому мені нараховують у платіжці за транспортування як за 300 кубів?

Відповідь: Технологічний директор АТ «Хмельницькгаз» Дмитро Дідич пояснив, що платіжка за транспортування газу дійсно залежить від його фактичного обсягу, спожитого торік. Однак з 1 січня 2021 року набули чинності зміни до Кодексу газорозподільних систем.

НКРЕКП торік вирішило, що обсяг спожитого блакитного палива не може бути нижчим за:

  • для споживачів, які мають лише газову плиту, — 39 метрів кубічних;
  • для споживачів, які мають газові плиту й нагрівач води, — 126 метрів кубічних;
  • для споживачів, які також мають газовий котел, — 314 метрів кубічних.

«Для абонентів, які з різних причин впродовж року майже не споживали газ, і тому не хочуть сплачувати за його транспортування, на жаль, є лише один вихід — «відрізатися» від газопроводу. Я б не радив йти на такий крок, адже заново під’єднатися до мереж буде довгим і затратним процесом», — сказав Дмитро Дідич.

Питання: Чому зросли тарифи на доставку газу?

Відповідь: Фінансовий директор АТ «Хмельницькгаз» Олександр Храпицький розповів, що Хмельницька область має орієнтовно 18 тисяч 500 кілометрів газопроводу. Наразі 40 відсотків мереж зношені й потребують негайної заміни. Їх ремонт закладається у тариф на транспортування блакитного палива. Однак він не переглядався майже шість років — до 1 січня 2020-го.

За його словами, цьогорічне зростання тарифу на транспортування газу пов’язане з іншими чинниками. Зокрема, підвищенням вартості блакитного палива та мінімальної зарплатні.

«Для покриття виробничо-технологічних втрат нам теж потрібно купувати газ. Але його вартість зросла не лише для населення, а й для АТ «Хмельницькгаз», — коментує Олександр Васильович. — Якщо раніше без врахування податку на додану вартість він коштував для нас 3 гривні, то нині — 5 гривень 80 копійок. Відповідно це впливає на зростання тарифу на транспортування».

Питання: Як зекономити?

Відповідь: «Щоб суми у платіжках за транспортування газу були нижчими, потрібно його менше споживати. Для цього необхідно зайнятися утепленням своєї оселі», — зазначив Олександр Храпицький.

Він каже, що найперше потрібно звернути увагу на свій газовий котел. У деяких людей досі стоять котли, яким кілька десятків років. Вони спалюють газу більше, ніж сучасніші аналоги. Далі, наприклад, можна утеплити стіни, підлогу будинку чи замінити у ньому вікна… Звісно, це теж вимагає додаткових витрат.

Питання: То що ж входить у тариф доставки газу?

Відповідь: За словами Олександра Храпицького, можна виділити три найбільші елементи витрат, які закладаються у тариф розподілу газу.

Значною часткою ціноутворення є фонд оплати праці, який фактично становить 41,6 відсотка від тарифу. Приблизно 35,4 відсотка запланованого виторгу АТ «Хмельницькгаз» складає придбання блакитного палива на виробничо-технологічні втрати підприємства під час розподілу газу.

Інші потреби, наприклад, ремонт мереж, повірка й заміна лічильників населення, придбання запчастин, матеріалів та електроенергії, — становить до 23-х відсотків тарифу.

Питання: Що таке виробничо-технологічні втрати газу та чому за них мають платити люди?

Відповідь: Дмитро Дідич пояснив, що для стабільного транспортування блакитного палива до кінцевих споживачів у мережах потрібно створювати та підтримувати належний тиск. А під час розподілу газу стаються його втрати.

Наприклад, через зношеність мереж періодично стається їх розгерметизація. Звісно такі витоки газу ліквідують одразу після їх виявлення. Однак навіть ремонт чи підключення газопроводу спричиняє додаткові втрати блакитного палива.

«Наприклад, під час під’єднання нових чи відремонтованих газопроводів, необхідно витратити газ на їх «продувку». Таким чином вдається уникнути поєднання блакитного палива та повітря в мережі. Такі витрати є частиною забезпечення стабільного газопостачання та обслуговування мереж. Тому це є частиною тарифу на розподіл газу», — зазначив Дмитро Дідич.

Питання: Кому належать мережі? Чи можна їх повернути у комунальну власність?

Відповідь: Нині все більше ширяться заяви щодо повернення мереж у власність громад. Про таку можливість навіть говорять голови органів місцевого самоврядування. Однак Олександр Храпицький вважає подібні заяви є «голослівними».

За його словами, більшість газотранспортних мереж України фактично перебувають у комунальній або державній власності. Проте їх потрібно обслуговувати, чим займаються такі компанії як АТ «Хмельницькгаз».

«Якщо територіальна громада забирає на свій баланс мережі, виникає питання: хто їх обслуговуватиме. Ліквідовувати витоки газу, замінювати газопроводи, виїжджати на виклики громадян, — розповідає Олександр Васильович. — Для цього потрібно створити нове комунальне підприємство, найняти фахівців, придбати дорогу техніку… Тому все одно споживачам доведеться за це платити».

Він переконує, якщо обслуговуванням мереж займатиметься територіальна громада, тариф за це буде у кілька разів вищим, ніж нинішній. Тому, що витрати будуть значними, а споживачів, на яких вони розподіляються, стане менше.

Сайт "Є"

142
RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!
Завантаження...
Друк флаєрів, візиток. Банери, наклейки. Бланки. Печатки та штампи. Тел.: 096 783 27 71.