Стоматологія
Друк на футболках і чашках

На Стрітення освячують свічки та воду і прогнозують погоду на рік

На Стрітення освячують свічки та воду і прогнозують погоду на рік

У народній уяві Стрітення досі часто асоціюють із зустріччю зими з весною.

Одне з найдавніших та найшанованіших свят у християнстві — Стрітення Господнє. Православні та греко-католики його відзначають 15 лютого, римо-католики — 2 лютого. У народній уяві Стрітення досі часто вважається святом зустрічі зими з весною. Проте для християн Стрітення — це пам’ять про те, що Діва Марія принесла до Єрусалимського храму Ісуса Христа.

«Відзначається Стрітення на сороковий день після Різдва Христового на згадку про подію, коли Пресвята Богородиця згідно з тодішньою традицією принесла Спасителя до храму, щоб відбувся чин очищення, — пояснює керівник прес-служби Рівненської єпархії Православної церкви України, протоієрей Василь Рудніцький. — У давнину існувала традиція, що новонароджених дітей приносили до храму, щоб подякувати Богу за дар життя. Хлопчиків — на сороковий день після народження, дівчаток — на вісімдесятий. Відповідно до свого достатку родина робила пожертву Богу. Так вчинили і Діва Марія та Обручник Йосип, принісши до храму маленького Ісуса та пожертвувавши голуба, оскільки родина була небагатою. Їх зустрів праведний Симеон. Він був одним з перекладачів Старого Завіту грецькою мовою. Під час перекладу рядків, що діва народить сина, він засумнівався: як це діва може народити? І хотів перекласти «жона». Тоді йому явився ангел і сказав: «Пиши діва». І повідомив, що доки Симеон не побачить пророцтво на власні очі, не зможе померти. Коли Дитятко Ісуса принесли у храм, Симеон взяв його на руки і промовив: «Нині відпускаєш Ти раба Свого, Владико, з миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти підготував для всіх людей, Світло на просвіту поганам і на славу людей Твого Ізраїля!» Ці слова ми й досі промовляємо під час вечірнього богослужіння у храмі. Симеон побачив Ісуса і міг з миром відійти до праотців. Саме ця зустріч — стрітення — й дала назву святу. Умовно це ще можна назвати стрітенням Старого та Нового Завітів: Старий Завіт — це праведний Симеон, а Новий — новонароджений Спаситель”.

Громничні свічки, освячені на Стрітення, запалюють у години особливої небезпеки

На свято Стрітення у храмах освячують свічки та воду. Громничні свічки (громниці, громівки) зберігають в оселі протягом року. Наші предки вірили, що вони здатні оберігати будинок від бурі та смерчу, посіви — від граду та буйного вітру, а людину — від удару блискавки, пристріту та хвороб. Як зазначають священники, запалена свічка символізує світло і тепло. Коли вона горить, то спалює себе, а тепло і світло дає іншим. Це приклад того, що вірні теж мають горіти світлом і теплом для ближніх. Запалюють громницю і для спільних родинних молитв, коли просять Бога захисту від нечистої сили і дякують за добро.

«Запалена громнична свічка свідчить про присутність Ісуса Христа як віддання жертви Богові у важких, незручних, безнадійних ситуаціях життя, — каже настоятель парафії Святого Станіслава, єпископа і мученика, Римо-католицької церкви в Україні отець Віктор Лутковський. — Наприклад, у давнину люди просили у Бога допомоги у різних стихійних бідах — коли був грім, сильний дощ. Віск, який додають до цих свічок, захищає від електричного заряду, котрий іде з блискавкою. Громничну свічку запалюють, коли людина потребує особливої допомоги, коли просить зцілення. Після молитви залишіть свічку запаленою, що символізуватиме продовження молитви. Але пам'ятайте, що допомагає не свічка, а щира молитва і віра в Бога». А ще саме громничні свічки варто запалювати під час молитв про закінчення війни.

Друга важлива традиція на Стрітення — освячення води. Стрітенську воду цінують нарівні з хрещенською. “Стрітенська свячена вода призначена для домашнього вжитку, — продовжує отець Василь Рудніцький. — Її можна вживати вранці перед їдою, нею можна окроплювати домівку, господарство. При хворобах — споживати з вірою. Адже Господь казав: “По вірі вашій буде вам”. Звісно, стрітенська вода не заміняє ліків”.

Проте священники застерігають, що головне для християнина — віра, а свічка, вода — це допоміжні засоби у нашій вірі. Й з освячених речей не слід робити культ.

Мороз на Стрітення — весна не за горами

Зі Стрітенням в українців пов’язано чимало прикмет. Зокрема, спостерігаючи за погодою цього дня, люди намагалися дізнатися, яким буде увесь рік, чи хорошим буде врожай. Приміром, якщо в ніч на Стрітення небо чисте і видно всі зірки, слід чекати на великий урожай фруктів. Якщо у середині лютого почнеться відлига, весна буде пізньою. Сильний вітер у цей день — поганий знак для врожаю, ясна і тиха погода — вдалий рік для пасічників. Українці казали: «Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди іще стужі». Тобто, якщо стане настільки тепло, що навіть калюжі відтануть, це означає, що попереду новий прихід холодів, весна буде пізньою, а врожай — під загрозою. А якщо на Стрітення холодно, то весна вже не за горами.

Стрітення характеризується ще однією традицією — передбаченням погоди за допомогою бабака. Вважається, що стежачи за поведінкою цієї тварини, можна дізнатися, як скоро настане весна. У США день бабака відзначають 2 лютого (за католицьким календарем — якраз на Стрітення). Якщо цей день видається похмурим, бабак не бачить своєї тіні та спокійно залишає нору — це означає, що весна буде ранньою. Якщо ж день сонячний, бабак бачить свою тінь і, лякаючись її, ховається назад у нору — буде ще шість тижнів зими. Цього року американський віщун Філ напророкував ще шість тижнів зими. Коли він прокинувся після сплячки, то побачив свою тінь. А ось харківський бабак Тимко ІІІ, якого теж будять 2 лютого, своєї тіні не побачив, а отже, в Україні весна буде ранньою. Щоправда, ми маємо ще львівських віщунів — бабака Мишка та дві самки Марусі. Окрім того, торік у Львові вперше народилися двоє бабаченят. Зазвичай вони пророкують весну саме 15 лютого, на Стрітення.

Україну чекають аномальні весна і літо

Синоптики дуже обережні щодо далекосяжних прогнозів. Проте люди завжди цікавляться тим, якими будуть наступна весна, літо… Тож довготривалі прогнози таки є.

Зокрема завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Держслужби з надзвичайних ситуацій та Національної академії наук України Віра Балабух зазначає, що цього року в Україні активізуються циклони, які можуть принести не лише опади, а й град, бурі та шквали. Як вона зазначила виданню “Новое время”, навесні і влітку цього року на погоду в Україні впливатиме кліматичне явище з назвою Ла-Нінья. У зв’язку з цим синоптик не виключає, що 2021 рік буде не таким спекотним і сухим, як 2020-й. При цьому він все одно може увійти у п’ятірку найтепліших за всю історію спостережень. Метеорологиня вважає, що влітку й восени 2021-го можуть бути побиті температурні рекорди попередніх років. Також вона зазначає, що слід очікувати різких перепадів температури.

Щороку свої прогнози робить і народний синоптик Леонід Горбань. Як він пояснює, 2021 — це рік Сатурна. А минулий був роком Місяця, наступний, 2022-й, буде роком Юпітера. У рік Сатурна погода досить сувора. Народний синоптик прогнозує, що весна може бути пізньою, у березні падатиме сніг. У другій декаді першого весняного місяця буде тепліше, а наприкінці знову похолодає. Справжнє тепло прийде лише в середині квітня. Травень, за прогнозами Леоніда Горбаня, буде дощовим, проте друга половина місяця обіцяє бути спекотною. У червні буде тепло, спекотним може бути і липень. Але пом'якшать спеку дощі з грозами. На початку серпня очікується посушлива спека, а прохолода прийде наприкінці місяця. Осінь синоптик прогнозує теплою, але із сильними опадами.

Сайт "Є"

68
RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!
Завантаження...
Друк флаєрів, візиток. Банери, наклейки. Бланки. Печатки та штампи. Тел.: 096 783 27 71.