Стоматологія
Друк на футболках і чашках

Кришечки на протез

Кришечки на протез

Кришечки на протез

Сергій Тимощук проживає в одному з населених пунктів Хмельниччини. З дитинства мріяв стати десантником. Проте, коли йому виповнилось 13, плани на життя довелося змінити. Юнак, а разом з ним брати і сестри, стали круглими сиротами. Як старший у родині, мусив поставити їх на ноги. Так мрія про блакитний берет змінилась на буденну реальність: лопату, косу і важку роботу на сільській фермі.

«Нас у родині було шестеро, — пригадує учасник АТО Сергій Тимощук, — і ми лишились без батьків, але ж помагали один одному. Звісно баба з дідом виручали і багато чому навчили. Проте в основному все було у наших руках. Ми їх в свою чергу теж доглядали, коли пора прийшла. І огороди і землю все ж робили.»

В зону АТО Сергій потрапив у 2014. Де він? В якій стороні? Дружині до кінця не зізнавався. Все хвилювався, аби не нашкодити її здоров'ю. Ніна у той момент якраз була вагітна, а майбутній татусь тим часом відбивав атаки проросійських бойовиків під населеним пунктом Опитне.

Одного разу під час танкового обстрілу поруч із Сергієм розірвався снаряд і ударною хвилею військовика відкинуло на кілька метрів. Відразу втрата свідомості, контузія, страшний біль у лівій нозі. Побратимам, які були поруч, пощастило більше — саме вони й надали першу медичну допомогу. Далі гелікоптер і виснажлива дорога до найближчого шпиталю.

«Спершу я потрапив у мобільний шпиталь на передку. – Каже Сергій. — Звідти на Дніпропетровськ в Мечнікова. Там мені зробили шість операцій. Потім у Київ, в Ірпінь. Ще було місяць відпустки і знову в Ірпінь.»

Вже скоро лікарі були вимушені ампутувати ліву кінцівку воїну. Звісно коштів у родині на протезування не було. На допомогу прийшли як завжди волонтери.

«Ми розпочали 29 червня 2015 року. – Розповідає волонтер Благодійного фонду «ОВЕС» Наталя Тарасова. — Ми живемо в такій реальності, коли йде війна і потрібно допомагати. Хтось цю думку може минати, а когось це тривожить. І бачу чи ситуацію, які звідти повертаються наші хлопці то бажання допомагати знайшло реалізацію у такій ідеї – збирати пластик і здавати його на підприємства в переробку. Виручені ж кошти перераховувати бійцям, яким потрібно протезування.»

Із серпня минулого року левову частку свого часу Наталя проводить за кермом. І в дощ, і в сонце, і в сніг, і в град. За будь — яких умов жінка збирає пластик та кришечки. Вільний від поїздок за кермом час, вона присвячує телефонним дзвінкам. З початку функціонування благодійного проекту участь у ньому вже взяли мільйони українців. Як от шестикласник Назар Попрійчук. Коли хлопчина довідався про умови та мету акції, без зайвих вагань вирішив долучитись до хорошої справи. За два тижні школяр назбирав близько трьох кілограмів різних кришечок.

«Я вважаю, що це дуже потрібно адже це йде на потреби наших воїнів. Таким чином ми рятуємо їм життя. – Без вагань стверджує школяр Назар Попрійчук.»

Про своє рішення – збирати пластик, Назар повідомив батькам. Тепер благо- чинністю займається вся сім'я і, як стверджує Наталя, таких патріотичних родин в Україні чимало.

«Ми багато з ким знайомимось аж через кілька місяців, бо не всюди встигаємо. Люди дзвонять і питають, ми назбирали, а що робити далі? Тобто ми не маємо стільки рук зібрати у всіх. А їх — бажаючих дуже багато. Я навіть точно не можу сказати скільки шкіл лише по Києву з нами працюють. Багато хто долучається до інших екологічних проектів, але ті що з нами то їх насправді дуже багато.»

Саме Наталя і прийшла на допомогу пораненому бійцю Сергію Тимощуку. Із рахунків благодійного фонду «Овес» воїн отримав 120 тисяч гривень. Протезування було вирішено робити за кордоном, а саме у Польщі. Волонтери «Овесу» організували переїзд Сергія до невеличкого містечка Ліманова. Тут у своєму за міському будиночку практикує вже досить відомий протезист Лешек Клошевський. Лікар має понад 30 років досвіду, працює за новими технологіями і сповідує індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Для протезиста Сергій став уже сьомим українським військовим, якому встановлюють протез за кошти благодійників.

«Ми приїхали в п'ятницю ввечері, а вже в суботу зранку Сергій ходив по біговій доріжці на протезі. – Каже Наталя. — В суботу коли ми вже їхали назад то перед цим йому просто там підігнали необхідну висоту, довжину цього протезу.»

Одна кришечка це приблизно 3 грама. Повна п'яти літрова пляшка це десь кілограм. Тобто 10 гривень! Розрахунки доволі прості. Як стверджує Наталя, ніхто не очікував такої шаленої активності від українців. У перші ж місяці до благочинності долучилось чимало громадян. Телефон організаторів розривався від дзвінків. Підтримку українським воякам надавали люди з різних куточків нашої держави. Результати перевершили усі сподівання. За півроку було зібрано — 206 тисяч гривень. І це лише те на що вже пішли гроші.

«Ми не розраховували, що наша акція набере стільки відгуків. – Розповідає Наталя. — Тому це не моя фраза так сказав один з поранених бійців АТО — «Вашими кришечками можна вимірювати український патріотизм».

Рух волонтерів Благодійного фонду «ОВЕС»впевнено набирає обертів. Допомогу за майже 10 місяців існування фонду отримало 3 бійця. У магазинах міста та в інших багатолюдних місцях Ви можете побачити пакети, чи ящики із зібраними кришечками або пластиком. Не зволікайте! Приєднуйтесь! Одна чи кілька кришечок це вклад у допомогу нашим захисникам. Хто ж має питання чи пропозиції щодо розширення роботи Благодійного фонду «ОВЕС» звертайтесь за телефонами:

044-228-80-02 063-021-69-39

Сергій Жуковський військовий журналіст

58
RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!
Завантаження...
Друк флаєрів, візиток. Банери, наклейки. Бланки. Печатки та штампи. Тел.: 096 783 27 71.