Стоматологія
Друк на футболках і чашках

​ХХ радіодиктант національної єдності: МОВА ОБ’ЄДНУЄ

​ХХ радіодиктант національної єдності: МОВА ОБ’ЄДНУЄ

9 листопада Україна відзначає День української писемності і мови.

Двадцять років тому Українське радіо започаткувало щорічну акцію, присвячену українській мові, — Радіодиктант національної єдності. Уперше подію провели 24 травня 2000 року до Дня святих Кирила й Мефодія. Згодом традиційною датою написання радіодиктанту стало 9 листопада, День української писемності та мови.

Радіодиктант не має на меті перевірки грамотності конкретної особи, а задуманий як своєрідний флешмоб — акція єднання навколо рідної мови, участь у якій може взяти кожен охочий.

Традиційно найактивнішими учасниками флешмобу є школярі, студенти та викладачі навчальних закладів, але щороку диктант розширює межі — у ньому беруть участь представники найрізноманітніших професій, а також відомі спортсмени, актори, бізнесмени та політики, українці фактично з усіх частин світу.

Цьогоріч представники Ізяславщини також долучилися до написання диктанту. У зв’язку із карантинними обмеженнями на Ізяславщині традиційна районна локація із написання диктантуне облаштовувалась. Організатори закликали це зробити у своїх колективах.

У своє професійне свято – День працівників культури та майстрів народного мистецтва група працівників Ізяславського районного будинку культури, Ізяславської центральної районної бібліотеки, сектору культури, молоді та спорту райдержадміністрації, сектору організаційної та інформаційної діяльності, цифрового розвитку та захисту персональних даних апарату райдержадміністрації, окремих сільських закладів культури району облаштували спільну локацію із написання диктанту.

Текст для радіодиктанту не добирають з існуючих, а замовляють спеціально, тому його неможливо знайти в інтернеті. При цьому в тексті немає авторських знаків чи суперечливих орфограм, але їхня загальна кількість дуже висока, тому написати радіодиктант без помилок непросто.

Цьогоріч підготовку диктанту його організатори доручили трьом фахівцям. Авторський текст «Виклики книжкової ери» для диктанту написав письменник і видавець Іван Малкович. Науковою консультанткою проєкту стала докторка філологічних наук професорка Лариса Масенко. Читала цього року диктант акторка Римма Зюбіна.

Незважаючи на існування телетрансляції, диктант залишається саме радіопродуктом: його рекомендують писати на слух, уважно дослухаючись до інтонацій диктора.

По завершенню диктанту його учасники сфотографувались із своїми роботами на згадку.

Цього ж дня локації із написання ХХ радіодиктанту національної єдності були облаштовані і в ряді закладів загальної середньої освіти Ізяславського району. На них були присутні як здобувачі освіти, так і їх педагоги-наставники.

По завершенню написання кожен учасник самостійно обирав: надсилати чи ні свою роботу на перевірку в Київ. Самостійно перевірити свої знання можна буде 11 листопада після 11.00 год., коли на сайті Українського радіо будерозміщено текст диктанту.

Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.

За оцінками довідників Ethnologue та Encarta українська мова посідає 28 місце у списку мов за кількістю носіїв. Кількість людей, які розмовляють українською, становить близько 45 мільйонів.

Офіційно вважається, що після видання трьох перших частин «Енеїди» Івана Котляревського вважають зачинателем нової української мови, котра була прирівняна до літературної мови у 1798 році.

Тараса Шевченка вважають основоположником сучасної української літературної мови, який відібрав з народної мовної скарбниці багаті лексико-фразеологічні шари, відшліфував орфографічні й граматичні норми, поєднав її різнотипні стильові засоби (книжні, фольклорні, іншомовні елементи).

Українська мова – одна з наймилозвучніших мов світу. 1934 року в Парижі на лінгвістичному конгресі провідні фахівці визнали українську мову третьою з-поміж усіх мов (після французької та фарсі) за мелодійністю, лексичним і фразеологічним багатством, величезними словотвірними можливостями, синтаксичною гнучкістю. На аналогічному форумі мовознавців у Швейцарії, де головними критеріями оцінки були евфонічна система мови, її мелодійність і милозвучність, українську мову було названо другою після італійської.

Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».

Найдовша скоромовка українською мовою– 724 слова! Вона увібрала у себе понад 70 українських скоромовок. Автор і виконавиця Анастасія Смєхова.

Геніальна Ліна Костенко сказала: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу».

Сектор РДА

77
RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!
Завантаження...
Друк флаєрів, візиток. Банери, наклейки. Бланки. Печатки та штампи. Тел.: 096 783 27 71.