Стоматологія
Друк на футболках і чашках

«ІЗЯСЛАВВОДОКАНАЛ»: РОЗВИВАТИ ЧИ ДАЛІ ЕКСПЛУАТУВАТИ?

«ІЗЯСЛАВВОДОКАНАЛ»: РОЗВИВАТИ ЧИ ДАЛІ ЕКСПЛУАТУВАТИ?

Цьогоріч, за результатами президентських та парламентських виборів, відбулась кардинальна зміна політичної еліти. Державою керують, в переважній більшості, нові обличчя. Про правильність народного вибору та чи будуть ці зміни на користь, говорити ще зарано. Але це точно доводить, що суспільство потребує молодих та амбітних людей, які мають гарну репутацію та хорошу освіту, і яким справді не байдуже майбутнє України. Отож, вибори до місцевих рад, що відбудуться незабаром і у нас, ймовірно суттєво оновлять депутатський корпус. Тому є велика вірогідність того, що нова місцева влада забажає докорінних змін. А відбудуться вони лише після детального аналізу, чи як модно зараз казати аудиту, діяльності нинішніх адміністраторів. І, перш за все, комунальних підприємств, робота яких досить тісно пов'язана з рівнем життя кожного мешканця нашого міста і району.

Не секрет, що за останні роки тарифи на комунальні послуги нас просто жахають. Зростають вони постійно і займають чималу частку у наших з вами обов'язкових витратах. Без сумніву, малозабезпечені родини отримують субсидії на покриття комунальних послуг. Але, через дедалі жорсткіші правила на оформлення цього виду допомоги, багато родин з малими статками вже її позбавлені. Однак ця тема вже для іншої публікації.

Сьогодні ж ми хочемо розповісти про діяльність одного з комунальних підприємств – КП «Ізяславводоканал». Адже саме за водопостачання та водовідведення середньостатистична сім'я, яка складається з чотирьох осіб, змушена щомісяця сплачувати близько 400 грн. І саме до якості послуг, які надає це підприємство, найбільше претензій у громади міста.

Таємниця за сімома замками

Отож, розпочнемо з загальної інформації. За даними офіційного веб-сайту підприємства, КП «Ізяславводоканал» обслуговує 97 км водопровідних мереж та 23,5 км каналізаційних мереж, 6 свердловин, 4 водонасосні станції, 2 каналізаційні насосні станції та очисні споруди. На даний час тут працює 59 чоловік. Основні завдання: експлуатація родовищ підземних вод; збір, очищення та розподілення води; догляд за каналізаційними системами та системами стоків; водопровідні і каналізаційні роботи. І саме з метою виконання цих завдань та безперебійного надання вищевказаних якісних послуг створено це підприємство. Хоча на практиці все виглядає дещо по іншому. Але про все по порядку.

На даний час на послуги з водопостачання та водовідведення діють такі тарифи: населення: водопостачання — 13,83 грн, водовідведення – 24,10 грн, загальний – 37,93 грн; бюджетні установи та організації, комунальні некомерційні підприємства: водопостачання — 15,81 грн, водовідведення – 27,71 грн, загальний – 43,52 грн; інші споживачі (здебільшого приватні структури): водопостачання – 19,76 грн, водовідведення – 31,32 грн, загальний – 51,08 грн.

Керівник підприємства, Микола Олександрович Поліщук, «пережив» на посаді каденцію не одного мера. Але за цей час він не зміг привести до належного стану наше з вами майно та забезпечити громаду якісними послугами. І це не просто слова. Жителі міста знають, що звертатись до водоканалу з проханням чи то під'єднати водопостачання, чи відремонтувати мережу – немає сенсу. Відповідь останнім часом одна: «Немає кому робити, люди не хочуть працювати за мізерну зарплатню, робіть власними силами».

Про фінансові можливості підприємства, його структуру, штатний розпис довідатись важко, адже для громадськості немає у вільному доступі практично жодної інформації. Лише на так званому офіційному веб-сайті підприємства відсканований і розміщений звіт з досить «всеохоплюючою» інформацією, який має назву «Примітки до річної фінансової звітності за 2018 рік». Детальна інформація про фінансово-господарську діяльність підприємства не розміщена й на офіційному веб-сайті засновника підприємства – Ізяславської міської ради. З подібним звітом пан Поліщук не звітує ні перед депутатським корпусом, ні перед громадою. Принаймні, цьогоріч такого звіту не було. Хоча це його обов'язок. Тобто, ми не можемо знати, скільки води в рік фактично споживається та видобувається з надр, скільки стоків перекачується, скільки поривів підприємством ліквідовано, скільки прокладено мереж, яка штатна чисельність працівників, їх середня зарплата, в тому числі адміністративного персоналу, та ін. Хоча користувачі мережі Інтернет, за бажання, можуть знайти звіт про фінансово-господарську діяльність практично будь-якого комунального підприємства України. А при зміні тарифів на комунальні послуги багато громад навіть практикують громадські слухання з приводу доцільності їх підвищення. Там вони обґрунтовують необхідність прийняття того чи іншого рішення конкретними цифрами. Останній приклад – громадські слухання у Шепетівці, які відбулись в цьому місяці.

Чи є що приховувати?

Хоча, деяку інформацію, за бажання, можна отримати. За даними е-декларації, яку зобов'язаний подавати щорічно кожен керівник комунального підприємства, Микола Олександрович за минулий рік заробив за основним місцем роботи 186 тис.грн. Крім того, отримав путівку на санаторно-курортне лікування вартістю 12,6 тис.грн за рахунок фонду соціального страхування. На фоні тотального занепаду підприємства його заробітна плата лише за два роки збільшилась майже вдвічі. Але не будемо акцентувати увагу на платні, бо до лідерів у цих показниках серед керівників-комунальників йому ще далеко, але є багато «але». «Компенсує» він, за його власними мірками, малу зарплатню іншими вигодами. Наприклад, у центрі міста, де розташований головний офіс його підприємства, у підсобних приміщеннях він тримає власних кролів, використовує територію для зберігання особистих автівок і тому подібне. А ось зарплата у спеціалістів, як то слюсар чи зварювальник, дійсно низька. Тому й ніхто не хоче працювати, а в місті через нестачу цих кадрів утворились справжні «ландшафтні пам'ятки» на кшталт розритої землі в місцях поривів і майбутніх «врізок».

Для прикладу, вже майже півроку на виїзді з міста, поблизу колишньої сільгосптехніки, від водокачки водоканалу до кінця магазину «Калина» розритий рів, вирвані бордюри вздовж усієї дороги. Але ніхто не спішить впорядкувати територію та завершувати роботи з врізки води. І відмовка керівника водоканалу як завжди банальна – немає кому працювати. Але, мені здається, вирішення таких питань — це вже імідж підприємства і самого керівника. Якщо немає кому працювати, то, можливо, директор, як справжній господарник, мав би домовитись зі зварювальником з іншого підприємства, або в крайньому випадку зробити врізку самостійно, а не створювати подібні «археологічні розкопки»?

Незручне спілкування

Аби остаточно зрозуміти для себе та пояснити громаді чому й досі відбувається таке свавілля, ми вирішили поставити кілька незручних запитань Миколі Поліщуку. Спочатку директор хитрував, мовляв: «Ми експлуатуюча організація і проводити ремонти, прокладати нові водогони та каналізації не зобов`язані». То чому в меті діяльності підприємства йдеться про водопровідні і каналізаційні роботи? Чому підприємством зареєстровано такий вид економічної діяльності як монтаж систем водопостачання? Для чого ж тоді така організація? А далі вкотре ставимо питання про високі тарифи.

-Високі тарифи на воду – це результат постійного підвищення тарифів на електроенергію, — спробував пояснити директор.

-Так, високі, але ваше підприємство просто її багато споживає через використання радянських двигунів на насосних станціях. Хоча зараз комунальні підприємства від них відмовляються та використовують більш продуктивніші і менш енегоємкі.

-Немає коштів. Ми працюємо за нульової рентабельності. Отож такі тарифи дозволяють зводити кінці з кінцями, — продовжував керівник.

-Але ж рентабельність мінімальна в тарифі для населення, але в тарифі для інших споживачів у вас закладені прибутки. Є ще інші послуги, які надаєте населенню. Для прикладу, викачування стоків.

Ми навели директору приклад, що лише одна асенізаторна машина (бочка, що викачує відходи) може приносити, як і в сусідніх районах, дуже великі надходження. Шепетівські приватники хотіли надавати подібні послуги в Ізяславі. Та Микола Олександрович їм відмовив. Ті хлопці вміють рахувати, а він?

Окрема тема — баланс води (тієї, що підіймається з надр, і тієї, що в кінцевому результаті потрапляє до споживача). Адже вона тече не лише з кранів домогосподарств, а щодня із гнилих труб б`є струмками, створюючи цілі озера, а також із водонапірних башт. Такі випадки вже неодноразово викладали в мережу користувачі.

— Пориви потрібно виправляти, — каже Микола Поліщук, — а ось про башту, з якої постійного зливається надлишкова вода… Розумієте, там старий кабель, його треба замінити, а це аж два кілометри.

Директор нас намагався переконати, що втрати води – десь в межах 25%. Мусить так говорити, адже при втратах 50% він має сплачувати серйозні штрафи. Може, саме тому так приховано «обліковується» кількість видобутої води та кількість використаної споживачами? Судячи з платіжок за електроенергію, які отримує підприємство, втрати води далеко більші за 25%. Та, на жаль, це лише наші здогадки. Перевірити це досить легко. Якщо керівник готовий до такої ревізії, ми теж готові щодня брати впродовж місяця покази лічильників води на підйомі та в кінці місяця вивести загальний баланс.

І все ж таки, директор нас намагався переконати, що не все так погано з тарифами, демонстрував нам аркуш паперу, на якому вказані ціни на водопостачання в усіх містах області. Справді, тариф на водопостачання у нас, можна сказати, середній по області, але тарифом на водовідведення директор не хизується. Бо таких цін на цю послугу немає ніде в Україні. І тому, коли ми рахуємо загальний тариф – отримуємо найвищий показник в області!

Чи з'явиться світло в кінці тунелю?

Безперечно, що питань стосовно діяльності КП «Ізяславводоканал» більш, ніж достатньо. І не усі ми порушили в даній публікації. З тим, що важко працювати, погоджується і сам керівник. Але він вважає, що все через нестачу кадрів та високі тарифи на електроенергію. Але, можливо, вже час задуматись про методи управління? Якщо так важко керувати підприємством, то що зупиняє Миколу Олександровича написати заяву на звільнення? Причина зрозуміла: важко відмовитися від достойної державної заробітної плати, від усіх тих преференцій, які він має як керівник, що дійсно експлуатує наше з вами комунальне майно. І наслідки цієї експлуатації ми усі бачимо: м'яко кажучи, непривабливі будівлі насосних станцій, водонапірних башт, території самого водоканалу, численні розриті водогони тощо.

Сьогодні ж хочеться звернутись до засновника цього підприємства – Ізяславської міської ради – з пропозиціями: створити спеціальну комісію, яка проведе моніторинг діяльності цього підприємства; на сесії міської ради заслухати звіт про діяльність КП «Ізяславводоканал». Дуже хочеться почути думку керівника щодо подальшого розвитку, а не занепаду підприємства. І якщо дійсно немає виходу з цієї ситуації, а попереду лише тотальне руйнування, то, можливо, необхідно належно оцінити роботу керівника і спробувати в інший спосіб виправити ситуацію? Для прикладу, піти шляхом наших сусідів та об'єднати менш рентабельні комунальні підприємства з потужнішими? У Полонному саме через подібне об'єднання вдалось знизити суми в платіжках, і зараз загальний тариф на водопостачання і водовідведення там менший від нашого на 25%.

В.Сложинський,

В.Кучма

121
RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!
Завантаження...
Друк флаєрів, візиток. Банери, наклейки. Бланки. Печатки та штампи. Тел.: 096 783 27 71.