Стоматологія
Друк на футболках і чашках

Діти - найцінніший скарб для кожної мами

Діти - найцінніший скарб для кожної мами

Мама, матінка, матуся… Скільки ніжності, тепла, турботи, ласки у цих звичних із самого дитинства та таких дорогих до старості словах, які ми вперше вимовляємо, прийшовши у цей світ. Мабуть, усі літературні класики, сучасні поети й письменники, митці усіх напрямків і жанрів оспівували з давніх часів материнську постать у своїх творах, змальовували в картинах та відображали в скульптурах. Адже для усіх нас мама є правічним образом безмежної любові, емоційного затишку, і, навіть, власної безпеки. Лише вона здатна на самопожертву заради щастя власних дітей. Лише вона здатна надихати на життєві перемоги. Лише вона здатна закласти міцний фундамент подальшого успішного життя своїй дитині.

Напередодні відзначення Дня матері хочеться поділитися розповіддю саме про таку жінку-маму, як в народі кажуть, з великої літери. І це не просто слова, адже повагу від людей і шану від дітей та усієї родини вона дійсно заслужила невтомною працею, недоспаними ночами та трепетним вихованням власних дітей.

Прибувши у село Мислятин, а саме там проживає героїня розповіді, на подвір'ї звичайної скромної сільської хати, зустріла щира, енергійна і усміхнена жінка – Антоніна Миколаївна Марчук, та запросила на гостину.

Народилася Антоніна Миколаївна у 1961 році в рідному Мислятині у звичайній сільській родині. Після закінчення середньої школи та навчання у вузі, у 1980 році розпочала свій трудовий шлях у місцевому колгоспі на посаді бухгалтера, який згодом став товариством. До самого виходу на заслужений відпочинок, у 2013 році, 33 роки трудилась на одному робочому місці. У 1984 році одружилась. І вже майже 35 років живе зі своїм коханим чоловіком Леонідом Тихоновичем, який також із вісімдесятих років і до цього часу працює електриком у місцевому сільгосппідприємстві. Підтвердженням тому, що живуть вони у злагоді і гармонії, є їхні діти. А у родини Марчуків їх аж 8! І саме діти стали для них сенсом життя, великою радістю та гордістю. Як розповідає Антоніна Миколаївна, всі діти для неї були бажаними і зараз є однаково дорогими. Адже вона зростала у сім'ї лише з молодшим братом. І будучи ще малою, заздрила сусідській родині, у якій було багато дітей і з якими вона полюбляла гратися. Ще тоді вона вирішила, що матиме багато дітей. Тому спільно з чоловіком має 8 дітей – 5 дівчат і 3 хлопців. Найстаршій донечці 33 роки, а наймолодшому синові – 19. Звичайно, на даний час вони усі дорослі. Найменший син навчається у вузі в Києві. Всі інші після успішного навчання у школі, здобули теж вищі освіти у різних вузах Києва, Хмельницького та Рівного. Зараз майже всі діти мають власні сім'ї та проживають окремо від батьків. Вже подарували для щасливої родини 7 внуків. Але зовсім нещодавно всі вони жили у батьківській хаті. Ростити та виховувати дітей – не легка праця. Тому допомагали батьки Антоніни Миколаївни, з якими вони проживали. Бо сама, будучи вагітною, розуміючи відповідальність на роботі, майже не перебувала у декретних відпустках по догляду за дітьми. Не було коли відпочивати, працювати у колгоспі – не лише офісна робота. Були ще й норми на прополку буряків та інші обов'язкові роботи. А також – чимале господарство вдома. Ще навіть зараз сім'я обробляє близько двох гектарів землі, тримає 3 корови, займається розведенням та утриманням свиней. І ще качки, гуси, кури. Тому роботи вистачає завжди. Фізично зараз легше, багато по господарству допомагають діти, навіть не дивлячись на те, що проживають по різних містах.

Але важче морально, бо часто доводиться за ними сумувати у вже спорожнілій хаті. Тому жартома з чоловіком перемовляються, що мало у них дітей, бо зараз нікого не залишилось поряд. Діти завжди у неї були слухняними, активними у шкільному житті, займалися спортом, мають розвинуті й творчі здібності. Любов до спорту у них від чоловіка Леоніда Тихоновича, адже він ще будучи молодим грав у футбол та волейбол, за сумісництвом працював спортінструктором на підприємстві і залучав до занять фізичною культурою не лише власних дітей.

А ось творчий хист – від мами. Бо Антоніна Миколаївна все життя захоплювалась вишивкою і зараз це основне її хобі. Тому у хаті багато вишивок і картин хрестиком та бісером. Також полюбляє вона й вирощувати різноманітні квіти та вазони, яких теж у хаті чимало. Під час праці на підприємстві, Антоніна Миколаївна за сумлінну працю відзначалась різноманітними грамотами та відзнаками, а ось за належне виховання власних дітей, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей нашу співрозмовницю у 2005 році було удостоєно державної відзнаки «Мати-героїня».

Антоніна Миколаївна із впевненістю відзначає, що жодним чином не хотіла б змінювати своє життя і пишається своїми дітьми, які дарували її лише радість і щастя своїми успіхами, турботою та повагою. А доньки і сини, у свою чергу, ніколи не забувають про свою кохану матусю та люблячого батька, які зробили усе для того, щоб виховати і виростити їх справжніми людьми.

Хочеться сподіватись, що у День матері, 12 травня, вся дружна і міцна родина Марчуків знову збереться у батьківській оселі, щоб вкотре засвідчити свою любов до мами та привітати її з таким важливим для усіх наших мам святом, подарують їй часточку свого тепла та багато радості.

У цей урочистий день кожен може привітати найдорожчу для нас людину — свою матусю. Саме це і є для неї найціннішим подарунком.


За матеріалами Ізяславської районної громадсько-політичної газети «Зоря Надгориння»

14
RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!
Завантаження...
Друк флаєрів, візиток. Банери, наклейки. Бланки. Печатки та штампи. Тел.: 096 783 27 71.