Стоматологія
Друк на футболках і чашках

За успішну ліквідацію лісової пожежі Ізяславські рятувальники отримали відомчі відзнаки

За успішну ліквідацію лісової пожежі Ізяславські рятувальники отримали відомчі відзнаки

За сумлінне і високопрофесійне виконання службового обов'язку, мужність і героїзм, сміливі та рішучі дії, виявлені під час ліквідації наслідків надзвичайної події п'ятьох рятувальників Хмельниччини нагороджено найвищими відомчими відзнаками – нагрудними знаками «За відвагу в надзвичайній ситуації».

Всі вони брали участь у ліквідації пожежі, що виникла вдень 2 вересня 2015 року в лісі поблизу с. Хотень Другий Ізяславського району. На момент прибуття спеціалізованих служб полум'я охопило майже 9 га лісу. В зв'язку із швидким розповсюдженням фронту вогню було оголошено «Збір-аварію» особовому складу Шепетівського зведеного загону. Пожежна техніка розосереджувалась фронтом пожежі, проводилось відсікання розповсюдження вогню. Працівники лісгоспів вирубували дерева та влаштовували додаткові мінералізовані смуги на шляху розповсюдження вогню.

Лише вночі наступного дня 120 вогнеборцям із дев'яти районів області та обласного центру, 80 працівникам лісових господарств, військових частин та місцевої пожежної охорони на 26 одиницях спецтехніки вдалося ліквідувати 9 га верхової та 37 га низової пожежі лісу.

«Я пишаюся тим, що працюю пліч-о-пліч із такими людьми і сподіваюся, що ми й надалі спільно виконуватимемо всі поставлені перед нами завдання та вірно служитимемо на благо України, – зазначив під час нагородження колег начальник Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області Едуард Братко, який очолював мобільну оперативну групу на місці ліквідації пожежі».

Всі вони вперше отримали такі високі нагороди, а пожежу лісу, яку ліквідовували разом, називають найскладнішою у своєму житті. Тож познайомимось із нашими героями ближче.

18 років займається улюбленою стравою командир відділення 13-ї державної пожежно-рятувальної частини м. Ізяслав прапорщик служби цивільного захисту Володимир Васильович Кирилюк. У перші роки служби Володимиру доводилося долати 12 кілометрів від села Варварівка, де проживає разом із дружиною та двома доньками, на роботу до Ізяслава велосипедом, адже автобуси не їздили. «Бували такі дні, – пригадує усміхаючись рятувальник, – що доводилося нести велосипед на руках, бо такі були заметілі». Після армії працював у держлісгоспі, але за порадою друзів влаштувався пожежним, пізніше закінчив Вінницьке вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.

Із сумом згадує вогнеборець пожежі та надзвичайні події, на які виїжджав протягом багатьох років, адже не завжди вдавалося уникати матеріальних та людських втрат. Із смутком у голосі розповідає про пожежу в селі Плужне, адже там у 2010 році згоріла дерев'яна Святомихайлівський церква. «Шістьма відділеннями ми гасили вогонь майже дві години, але, на жаль, храм, який збудований понад 100 років тому, згорів. Трагічно закінчилась зимова риболовля для одного з двох рибалок, які рибалили на озері в Ізяславі. Цей випадок стався у 2008 році. Коли лід під ними почав тріщати, один провалився, інший почав його рятувати, та й сам пішов під лід. Коли ми приїхали, то врятували лише одного…».

З дитинства славутчанин Денис Васильович Мельничук хотів бути військовим, але у 2007 році поступив до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, після закінчення якого за розприділенням поїхав служити до м. Брянка Луганської області. Після двох років інспекторської роботи у 35-й Брянській державній пожежно-рятувальній частині, Денис перевівся ближче до рідної домівки – сусіднього райцентру Ізяслава, де наразі працює начальником караулу 13-ї державної пожежно-рятувальної частини. «На жаль,– розповідає Денис,– через події, зараз відбуваються на сході нашої країни втратив зв'язок із колегами з Луганщини».

Ще зовсім донедавна Денис щотри дні долав 25 кілометрів від Славути до Ізяслава на роботу. Та у вересні минулого року одружився й разом із дружиною оселилися в Ізяславі.

Протягом кількох років, за які цей відважний старший лейтенант працює рятувальником, йому довелось неодноразово виїжджати на ліквідацію пожеж, інших надзвичайних подій, а також рятувати життя. Зокрема, згадав масштабну пожежу в будівлі Мислятинської Свято-Дмитрівської церкви у травні 2015 року. «Коли ми прибули на виклик, уже палав купол церкви. Одночасно з гасінням пожежі було організовано евакуацію церковних матеріальних цінностей, які разом із будівлею вдалося врятувати».

Найяскравіше з пам'яті молодого спеціаліста виринає спомин про рятування 6-річного хлопчика, який був затиснений між двома товстими гілками дерева. «Коли ми приїхали до місця виклику, то побачили надзвичайно перелякану дитину. Спочатку ми хотіли зрізати одну гілку, але хлопчина дуже цього боявся. Тоді ми накинули на нього «бойовку» і за допомогою гідравлічного обладнання розтиснули гілки та звільнили дитину з пастки. Як вияснилося, хлопчик вирішив вилізти на дерево, але не втримався і впав між гілки ясену».

Ціною неймовірних зусиль люди зупинили вогонь. Без сну і відпочинку працювали півтори доби. Тож, не дивно, що кожного разу, коли рідні та близькі проводжають на роботу рятувальників то радіють, коли чоловік та тато повертається живим та неушкодженим.

260
RSS
Гость
11:52
Молодці
Завантаження...
Друк флаєрів, візиток. Банери, наклейки. Бланки. Печатки та штампи. Тел.: 096 783 27 71.