Стоматологія
Друк на футболках і чашках

Олександр Кониський: "Кожний день життя – для України"

Олександр Кониський: "Кожний день життя – для України"

До 25-річчя незалежності України: ЛЮДИ СВОБОДИ

Олександр Кониський: «Кожний день життя – для України»

Сьогодні минає 180 років від дня народження Олександра Кониського.
Олекса́ндр Я́кович Кони́ський (6 (18) серпня 1836, Переходівка – 29 листопада (12 грудня) 1900 року) український перекладачю, письменник,, видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч ліберального напрямку. Літературні псевдоніми О. Верниволя, Ф. Ґоровенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин та інші. (всього близько 150). Професійний адвокат, педагог, журналіст. Автор слів пісні «Молитва за Україну» («Боже великий, єдиний»), перекладу «Щоденника» Т.Шевченка.
О. Кониський — палкий оборонець української культури, відстоював вивчення ук­раїнської мови в школах, виступав за скасування Валуєвського циркулярата Емського указу про заборону української мови, за що був звинувачений та ув'язнений 1885 року на 16 місяців.
Стаття О. Кониського «Українсь­кий націоналізм» (1875), у якій фак­тично вперше зроблено спробу дати теоретичне обґрунтування українсь­кого націоналізму й висловлено міркування про стан української нації, культури та мови в умовах колоніального гніту і тотальної ру­сифікації, як відзначає Н. Скоро­багатько, ще й понині, більше ніж 120 літ лежить в архівах наукових бібліотек.
Політичне життя України, літера­турний процес, полеміка навколо українських національних проблем дава­ли письменнику матеріал для художньої творчості. Його працьовитість порівнювали з працьовитістю П. Куліша й Б. Грінченка. «Таких діячів надто потрібно буває на світанні на­
ціонального життя», — писав С. Єфремов.
Молитва за Україну — урочистий музичний твір, відомий також під назвою «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» або як церковний гімн України, музика Миколи Лисенка, слова Олександра Кониського. Написана 1885 року. Відомі аранжування Віктора Матюка, Кирила Стеценка та Олександра Кошиця.
В Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Автокефальної Православної Церкви, україномовних парафіях Української Православної Церкви (Московського Патріархату) та Української Греко-Католицької Церкви існує традиція співати «Молитву за Україну» після відправи.
Відомо, що Павло Кирчів ще студентом духовної семінарії познайомився з Кониським. Сталося це 1884 року, коли письменник був у Львові і виступав перед студентами. По якомусь часі семінаристи зібрались видати збірник народних та авторських пісень. 26 січня 1885 року Б. Кирчів написав листа О. Кониському, прохаючи його надіслати до збірника власні й Лисенкові твори. Цей лист став історичним поштовхом, що об'єднав творчий потенціал друзів і сподвижників М. Лисенка і О. Кониського.
Вже 26 березня 1885 року О. Кониський повідомив Б. Кирчіва: «На сей раз маю до Вас ось яку просьбу, я написав «Молитву» руських дітей, а М. Лисенко завів її на ноти і придбав дуже хорошу музику, котра дуже усім сподобалась. На лихо, у нас не можна її надрукувати, а, на нашу думку, варто було б той гімн розповсюдити і в селах, і в школах Галичини. Тим-то я післав «Молитву» з нотами до високоповажного Володимира Шухевича, просячи його поради, як би то надрукувати, щоби «Молитва» була надрукована ще в Маї. Хотів би знати думку Шухевича, Вахнянина та інших композиторів, жду Вашої відповіді. Ваш щирий Перебендя»
Шухевич незадовго відповів: «Твір прекрасний, але для дітей трудний. Я і Вахнянин пробували вчити зі своїми учнями, але трудно.»
Він просив передати Лисенку, щоб зробив полегшений, а як ні, то і так піде. Лисенко не зважив на «регіональні побажання». І вже 29 травня 1885 року В. Шухевич повідомляє: «„Молитву" передав для літографа, скоро буде готова, повідомлю Вас».
По смерті М. Лисенка з'являються нові хорові версії твору, іноді ще із змінами тексту. Нині твір офіційно визнано Духовним гімном України на рівні з Державним.
З моменту створення текст Духовного гімну України неодноразово редагувався.
Помер в Києві 29 листопада (12 грудня) 1900 року. Похований на Байковому кладовищі.

13
RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!
Завантаження...
Друк флаєрів, візиток. Банери, наклейки. Бланки. Печатки та штампи. Тел.: 096 783 27 71.