Стоматологія
Друк на футболках і чашках

Не дожив, недолюбив… (Миколі Микитюку присвячується)

Не дожив, недолюбив… (Миколі Микитюку присвячується)

Він ріс звичайним хлопчиною, яких тисячі на нашому Поділлі.

Гарнесеньке миле личко, допитливі чорні оченята, сам жвавий та працьовитий, в усьому любив порядок, твердо дотримувався свого слова, був щирим і відданим товаришем – так можна охарактеризувати коротке життя Колі Микитюка.

Коротке, але яскраве, як спалах! Ні, він таки незвичайним виріс!

Його не помітити було неможливо: і в садочку на, що в районі «Харчомаш», і в школі ім. О. П. Онищука, і в Академії ім. П. Сагайдачного він вирізнявся.

Чорні його очі дивилися на цей світ з любов'ю, а щире чисте серце бажало щастя кожному українцеві. «Хто, як не ми,» — говорив Коля такі звичні патріотам України слова своїй мамі, близьким, від'їжджаючи на Схід із останньої своєї відпустки.

«Хто, як не я» — цей девіз був закарбований в його свідомості і коли два дні під безперервними обстрілами вивозив поранених із сусіднього батальйону, і коли, за усною вказівкою комбата, повів свою роту на блокпост «Балу».

Вищі штабні командири до цього часу не знають, що на «Балу» оборону до останнього тримали хлопці із 30-ї бригади, що стримували ворожі танки, не даючи замкнути кільце, завдяки корегуванню вогню артилерії Миколою Микитюком. Вони не знають, бо нема письмових наказів, — в штабі бачать папірці, а не людей, і по тих паперах уже приймають рішення.

Але ж це війна!

Якби кожен із Героїв став чекати підписаного наказу, де б зараз були вже загарбники? Чиї будинки грабували б зараз мародери?

Хлопці, що вижили в тих важких боях, яких вчив і підтримував там, на Сході, Микола, пам'ятають все… Думаю, що й поранені, яких дві доби вивозив вдвох із водієм БМП Коля, теж ніколи не забудуть свого рятівника. Тим хлопцям не потрібні письмові підтвердження дій свого бойового командира — вони все бачили і відчували особисто. В їх серцях М. П. Микитюк залишиться навіки. Ми, його рідні і земляки, також пронесемо добрі спогади про нього, про його подвиг, крізь все життя.

Сподіваємось, що і наступні покоління пам'ятатимуть Миколу Микитюка… Маємо надію, що наша міська влада увіковічнить його ім'я в назві рідної вулиці земляка-Героя.

1774
RSS
Гость
16:34
+1
Герої не вмирають!!!
Гость
21:51
Героям слава!!!
Завантаження...
Друк флаєрів, візиток. Банери, наклейки. Бланки. Печатки та штампи. Тел.: 096 783 27 71.