Всеукраїнський національний конгрес

image

До 100-річчя Української революції

Всеукраїнський національний конгрес

Всеукраїнський національний конгрес, перший представницький форум українського руху, який перетворив Українську Центральну Раду з київської на загальноукраїнську організацію.

Відбувся 19–21(6–8) квітня 2017 року у Києві. На конгрес прибуло 1500 учасників, у т. ч. 700 осіб з правом вирішального голосу, 200 – дорадчого, решта – 600 – були запрошеними чи гостями. Основними були такі питання: остаточне визнання Української Центральної Ради всеукраїнським національним органом та поширення її компетенції на всю територію України (до середини квітня рішення УЦР фактично мали силу тільки для Києва).

Скликанню Всеукраїнського національного конгресу передувала значна організаційна робота, в епіцентрі якої стояв М.Грушевський. У виступі на українській маніфестації 1 квітня (19 березня), у статтях в українській періодиці (з 26 березня до 19 квітня ним було опубліковано більше десяти статей) він закликав український народ до єднання на засадах домагання широкої національно-територіальної автономії України у складі Російської Федеративної Республіки із забезпеченням прав національних меншин.

Вимога автономії України викликала шалену протидію багатьох партій, організацій, починаючи від чорносотенства й закінчуючи загагальноросійськими демократичними організаціями. Проти українських домагань виступили також Київська більшовицька організація, президії виконавчих комітетів Ради об'єднаних громадських організацій, Ради робітничих депутатів, Ради військових депутатів і Коаліційної студентської ради. Наступальну наклепницьку кампанію розгорнули московські і київські часописи: «Русские ведомости», «Русское слово»,«Киевлянин», «Киевская мысль» та ін. Вони звинувачували українців у намаганні надати Всеукраїнському національному конгресу статусу Українських Установчих зборів, самочинно проголосити автономію й захопити владу в Україні, розвалити єдиний фронт, українізувати російськомовні школи, очистити Україну від інших національностей під гаслом «Україна для українців» тощо.

З цього приводу М.Грушевський, В.Винниченко та інші члени Української Центральної Ради дали чіткі, гранично зрозумілі роз'яснення, які звели нанівець усі домисли й інсинуації.

Вступним словом 19(06) квітня 1917 року в приміщенні Київського купецького зібрання (нині будинок філармонії) Всеукраїнський національний конгрес відкрив голова Української Центральної Ради М.Грушевський, одноголосно обраний почесним головою з'їзду. Протягом перших двох днів засідань Всеукраїнського національного конгресу заслухав 8 загально-інформаційних рефератів-доповідей: «Державне право і федеративні змагання на Україні» (доповідач Д.Дорошенко); «Федералізм. Домагання демократичної Федеративної Російської Республіки» (О.Шульгін); «Автономія широка і обмежена, національна й територіальна. Домагання широкої національно-територіальної автономії України і права національних меншостей та їх забезпечення» (Ф.Матушевський); «Основні підстави організації української автономії» ( М.Ткаченко); «Спосіб і порядок фактичного творення автономії України. Українська автономія і Всеросійські Установчі збори» (Ф.Крижанівський); «Про територію і населення автономії України» (В.Садовський); «Про забезпечення прав національних меншин» (П.Понятенко); «Конкретні українські домагання до Тимчасового уряду» (солдат Колос).

В обговоренні доповідей взяло участь близько 100 делегатів.

Оцінюючи в цілому реферати, проголошені на Всеукраїнському національному конгресі, М.Грушевський писав, що вони мали декларативний характер, проте генеральний напрям – широка національно-територіальна автономія України у складі Російської Федеративної Республіки – простежувався виразно.

Протягом трьох днів Всеукраїнський національний конгрес прийняв 13 резолюцій з питань забезпечення для України широкої національно-територіальноїавтономії і захисту прав національних меншин; прерогатив Російських Установчих зборів; необхідності організації Крайової ради з представників «українських країв і міст, народностей і громадських верств»; про представництво на міжнародній мирній конференції від усіх народів, які мають безпосереднє відношення до війни; про підтримку домагань інших народів Росії на національно-територіальну автономію.

Всеукраїнський національний конгрес висловив протест проти претензій на українські землі, заявлених Польською державною радою, та зобов'язав УЦР організувати зі своїх депутатів і представників національних меншин комітети для вироблення проекту автономного статусу України тощо.

Третій день засідань Всеукраїнського національного конгресу – 21(08) квітня був присвячений повністю виборам до УЦР та її виконавчого комітету. У результаті проведеного голосування було обрано голову (М.Грушевського), двох заступників чи товаришів голови (В.Винниченка і С.Єфремова) та 115 членів УЦР (за кілька наступних днів число її членів зросло і становило 125). Виконавчий комітет УЦР налічував 21 члена й одного кандидата в члени Комітету (з липня називався Малою Радою).

0
19.04.2017

Коментарі

Немає коментарів. Ваш буде першим!
Завантаження...
Ковані вироби
Склярня
Гарантійне та післягарантійне обслуговування побутової техніки
Друк флаєрів, візиток. Банери, наклейки. Бланки. Печатки та штампи. Тел.: 096 783 27 71.