Ізяславщина: погляд крізь роки

image

Ізяславщина: погляд крізь роки

(до 95-річчя від часу утворення Ізяславського району)

З історії формування території сучасного Ізяславського району

Наприкінці 1920 р., після підписання мирної угоди між радянською стороною і Польщею був прокладений новий державний кордон, який поділив Волинську губернію на дві частини – до Польщі відійшли 6 повітів, а також 5 волостей Острозького повіту, 1 волость Новоград-Волинського повіту та частина волостей Овруцького повіту. Враховуючи це, у Волинській губернії в 1921 р. провели нове розмежування повітів, що залишилися. Зокрема, Острозький повіт був скасований, Заславський повіт став містити в собі 23 волості.

У 1921 р. до Заславського повіту входили наступні 23 волості: Антонінська, Білогородська, Бутовецька, Грицівська, Жуківська, Заславська, Михнівська, Новосільська, Славутська, Судилківська, Сульжинська, Тернавська, Хоровецька, Шепетівська, а також волості, що відійшли від Острозького повіту: Довжоцька, Ганнопільська, Кривинська, Кунівська, Ляховецька, Плужанська, Перерослівська, Семенівська, Уніївська. Разом з тим, до новоствореного Полонського повіту від Заславського відійшли Лабуньська та Хролинська волості.

Утворення в 1922 р. СРСР викликало проведення адміністративно-територіальної реформи. В основу нового районування території України, яке розпочалося в 1923 р., були покладені рішення ВУЦВК про здешевлення радянського апарату й наближення його до населення. При введенні нового адміністративно-територіального поділу враховувалося також економічне значення майбутніх адміністративних центрів, господарські і культурні зв'язки населених пунктів.

Постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 р. були скасовані повіти та волості й затверджений поділ республіки на округи та райони. Місце первинних громад зайняли сільради. У Волинській губернії створено Житомирську, Коростенську і Шепетівську округи. До складу новоствореної Шепетівської округи увійшли території Заславського (в документі написано Ізяславський), Старокостянтинівського й частин Новоград-Волинського та Полонського повітів. Одночасно було створено також райони: Антонінський, Базалійський, Берездівський, Ганнопільський, Грицівський, Красилівський, Ляховецький, Плужнянський, Полонський, Славутський, Старокостянтинівський, Теофіпольський, Шепетівський

З утворенням округ і районів стала очевидною доцільність ліквідації губерній і переходу на триступеневу систему управління (центр – округа – район). Питання про розформування губерній обговорювалося на IX Всеукраїнському з'їзді Рад, що відбувся 5-10 травня 1925 р. За постановами цього з'їзду і ВУЦВК від 3 червня 1925 р. губернії були ліквідовані.

Суцільна колективізація сільського господарства вимагала нової перебудови системи управління, розширення прав місцевих органів державної влади, перетворення районів в основну ланку адміністративно-територіального поділу. Відбулося укрупнення, а потім ліквідація округ, що робилося, як було наголошено, для наближення органів державного управління до трудящих мас і скорочення витрат на радянський апарат.

Постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 13 червня 1930 р. на території Української СРР було розформовано 13 округ, у тому числі Кам'янецька, Могилівська, Тульчинська і Шепетівська. Територія Шепетівської округи увійшла до Бердичівської округи.

За постановою ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 р. і ВУЦВК і РНК УРСР від 2 вересня 1930 р. на території Української СРР округи були ліквідовані, у результаті чого був здійснений перехід до двоступеневої системи управління (центр – район). На території сучасної Хмельницької області було встановлено 40 районів. Колишні окружні центри Кам'янець-Подільський, Проскурів і Шепетівка підпорядковувалися відповідним райвиконкомам.

У відповідності з постановою ВУЦВК від 3 лютого 1931 р. проведено укрупнення районів. На території колишніх Кам'янецької, Проскурівської й Шепетівської округ було розформовано 13 районів із відповідними приєднаннями до інших районів. Ліквідований за цією постановою Плужнянський район увійшов до складу Заславського.

Для забезпечення успішного виконання завдань соціалістичного будівництва і посилення конкретного керівництва всіма галузями народного господарства постановою IV позачергової сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 р. на території Української СРР було утворено 5 областей: Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Харківська та Одеська. Таким чином відбувся перехід на триступеневу систему управління.

До Вінницької області була віднесена й територія сучасної Хмельницької області в складі 27 районів, у тому числі й Заславського.

Постановою ЦВК УРСР від 26 лютого 1935 р. було створено Остропільський район і знову відновлені райони: Базалійський, Берездівський, Вовковинецький, Красилівський, Миньковецький, Плужнянський, Старосинявський, Чорноострівський.

Для посилення оперативності керівництва господарським і соціально-культурним будівництвом у прикордонних районах постановою ЦВК УРСР від 4 травня 1935 р. на території західної частини Вінницької області були утворені Кам'янець-Подільська, Проскурівська і Шепетівська округи.

Шепетівська округа мала в складі наступні райони: Антонінський, Берездівський, Грицівський, Заславський, Ляховецький, Полонський, Плужнянський, Славутський, Теофіпольський, Шепетівський.

Таким чином на території Вінницької області, що прилягала до кордону, на два роки було встановлено особливий напіввійськовий адміністративний поділ, який включав проміжну ланку – прикордонну округу.

Згідно з постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 р. була утворена Кам'янець-Подільська область, а прикордонні округи ліквідовані. У склад області ввійшло 36 районів, серед яких Заславський та Плужнянський.

У травні 1941 р. обласний центр Кам'янець-Подільської області був перенесений з м.Кам'янця-Подільського до м.Проскурів.

У липні 1941 – квітні 1944 рр. область перебувала під окупацією німецьких загарбників, які встановили новий адміністративно-територіальний устрій. Кам'янець-Подільська область була окупована протягом 2-18 липня 1941 р. Вже у серпні – вересні окупаційна влада створила свій адміністративно-територіальний устрій. 20 серпня 1941 р. на окупованій німецьким військом території було створено Райхскомісаріат «Україна» в складі 6 генеральних округ – Волинь-Поділля, Житомир, Київ, Дніпропетровськ, Крим, Миколаїв. Окремо виділялися землі Дистрикт-Галичина (належала до Генеральної губернії) і Трансністрія (належала до Румунії). Адміністративним центром Райхскомісаріату «Україна» стало місто Рівне.

Кам'янець-Подільська область увійшла до генеральної округи «Волинь-Поділля» (адм. центр – Брест). Відповідно до постанови головного комісара Поділля на території області окупаційна влада утворила дев'ять округ, або гебітскомісаріатів, куди входила Заславська округа з Заславським, Плужнянським, Ляховецьким і Теофіпольським районами. У кожному селі було утворено управи із виборними старостою та писарем. Німецька адміністративна система проіснувала до приходу радянських військ від 1 січня (північні райони області) до 4 квітня (південні райони) 1944 р.

Після Другої світової війни, у 1945-1946 рр., пройшла хвиля перейменувань. На ознаменування 300-річчя возз'єднання України з Росією на честь видатного державного діяча і полководця Богдана Хмельницького Указом Президії Верховної Ради УРСР від 16 січня 1954 р. м.Проскурів перейменовано в м.Хмельницький, а Кам'янець-Подільську область – у Хмельницьку.

Указами Президії Верховної Ради УРСР у 1957 – 1959 рр. на території Хмельницької області було ліквідовано 13 районів. Так, у відповідності з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 23 вересня 1959 р. був ліквідований Плужнянський район з віднесенням його території до Білогірського йІзяславського районів.

У відповідності з постановою грудневого Пленуму ЦК КПУ (1962 р.) про завдання Комуністичної партії України по виконанню рішень листопадового Пленуму ЦК КПРС «Про розвиток економіки СРСР і перебудову партійного керівництва народним господарством» Президія Верховної Ради Української РСР 30 грудня 1962 р. видала Указ про укрупнення сільських районів на території УРСР. Згідно з Указом в Хмельницькій області сформовано 10 районів. Серед інших – Ізяславський район (центр – м.Ізяслав) в складі міста Ізяслав, селищ міського типу Білогір'я і Ямпіль, сільрад Ізяславського і Білогірського районів та Великопузирківської, Новосільської, Сахновецької, Тернавської і Христівської Антонініського району, Поляхівської і Човгузівської Мануїльського (таку назву у 1959 – 1963 рр. мав Теофіпольський р-н) району.

Відставка генсекретаря М.Хрущова у листопаді 1964 р. викликала нові зміни адміністративного устрою. Зокрема, було скасовано введену за його ініціативою в 1962-1963 рр. організацію радянських органів за виробничим принципом, відновлено частину районів.

Президія Верховної Ради УРСР Указом від 4 січня 1965 року внесла зміни в адміністративне районування та відновила Білогірський, Деражнянський, Новоушицький, Славутський, Хмельницький, Чемеровецький райони. Було затверджено 16 районів області: Білогірський, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам'янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Новоушицький, Славутський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Чемеровецький, Шепетівський, Ярмолинецький.

Президія Верховної Ради УРСР Указом від 8 грудня 1966 р. утворила в Українській РСР 81 новий район. У тому числі по Хмельницькій області: Віньковецький, Полонський, Старосинявський, Теофіпольський. Таким чином у 1965-1966 рр. від Ізяславського району було знову відокремлено Білогірський район та частину території Теофіпольського.

Від 1966 р. до складу Хмельницької області входить 20 районів (Білогірський, Віньковецький, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам'янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Новоушицький, Полонський, Славутський, Старокостянтинівський, Старосинявський, Теофіпольський, Хмельницький, Чемеровецький, Шепетівський та Ярмолинецький).

Протягом 1966-2006 рр. змін у районуванні більше не відбувалося, проводилися лише незначні зміни (утворення, об'єднання, перенесення центрів тощо) по сільським радам згідно рішень облвиконкому.

0
13.02.2018

Коментарі

Немає коментарів. Ваш буде першим!
Завантаження...
Ковані вироби
Склярня
Гарантійне та післягарантійне обслуговування побутової техніки
Друк флаєрів, візиток. Банери, наклейки. Бланки. Печатки та штампи. Тел.: 096 783 27 71.