Інформаційний бюлетень з розкладом богослужінь у храмі Св. Пантелиймона м. Ізяслав

image

Великодній тиждень

Лазарева субота ( 23 квітня) – Служба Божа о 9.00.

Лазарева субота – субота перед Вербною неділею, в цей день православна церква згадує чудо воскресіння Христом праведного Лазаря.

Святий Лазар був братом Марфи і Марії, жив з сестрами неподалік від Єрусалиму, в селищі Віфанія.

Христос часто відвідував їх дім, а Лазаря називав своїм другом. Одного разу Лазар захворів і коли звістка про це дійшла до Христа, Ісус сказав: «Це хвороба не смертельна, але через неї прославиться Син Божий». Коли Ісус Христос прийшов у Віфанію, то йому сповістили, що Лазар чотири дні тому помер. Спаситель прийшов до гробу Лазаря, звелів відвалити камінь від гробу і промовив: «Лазарю вийди!». Померлий воскрес і вийшов із похоронної печери.

Вербна неділя (24 квітня) – Служба Божа о 9.00

Вхід Господній до Єрусалиму відбувався після того, як Ісус воскресив Лазаря. Коли Він наблизився до міста, то наказав ученикам, щоб привели Йому осля, що на нього ніхто ніколи не сідав з людей. Вони виконали Його прохання і привели Йому осля. Пославши свою одежу на осля, посадили на нього Ісуса. Його зустрічало багато народу. Люди з пальмовим віттям вийшли до Нього й вітали: «Осанна! Благословенний, хто йде в Ім'я Господнє! Цар Ізраїлів!» Спаситель знав, що це Його останній вхід у Єрусалим, в якому Він прийме Хресну смерть. І ті люди, які Його зустрічаючи восхваляли, через декілька днів, будуть кричати: «Розпни Його».

Саме від того, що люди встелили шлях Ісуса під час в'їзду до Єрусалима пальмовим листям, пішов звичай святити гілля дерев у цю неділю. У нас в Україні пальми не ростуть, а тому довелося нашим предкам вибирати якесь інше дерево. І цей вибір впав на вербу. У цей день і у нашому храмі буде освячення верби, гілля якої прихожани розберуть по своїх домівках і будуть зберігати на протязі всього церковного року. Воно оберігає домівку від підступу усякої злої сили.

Страсний четвер (28 квітня) – 18.00

У Страсний четвер згадується одна з найбільш значущих євангельських подій – Тайна вечеря, на яку Ісус зібрав усіх дванадцять апостолів. Спочатку Спаситель омив їм ноги, тим самим проявивши приклад братської любові і смиренності. Також Христос благословив хліб і вино, тим самим встановивши обряд Євхаристії – Святого Причастя.

У Страсний четвер під час церковних богослужінь читається дванадцять євангелій про страсті Христові і запалюється свічка, яка наділяється священними властивостями і символізує велику любов віруючих до Ісуса Христа, свого Спасителя. По закінченню служби кожен віруючий намагається донести вогник від цієї свічки додому, закриваючи від вітру і не загасивши по дорозі, що знаменує благополуччя і здоров'я у його родині.

Страсна п'ятниця (29 квітня) – 18.00

В Велику – Страсну п'ятницю віруючі люди згадують страждання і Хресну смерть Спасителя Ісуса Христа. В п'ятницю Ісус Христос був розп'ятий і помер на Хресті, спокутуючи людські гріхи. У цю п'ятницю звершується Велика вечірня з виносом плащаниці. Плащаницею називають плат, на якому в увесь ріст зображений Господь, лежачий у гробі. Плащаницю ставлять в центрі храму, змащують пахощами в пам'ять про те, як жінки – мироносиці змащували тіло Ісуса, прикрашають квітами. Після Богослужіння вірні з великою побожністю приклоняються до плащаниці. Перед плащаницею потрібно зробити три земних поклони. Є благочестива традиція: до виносу плащаниці не вживати їжі. Гріб з тілом знаходиться на середині храму до Пасхального Богослужіння.

Пасха (1 травня) – 00.00 (ніч)

Слово «пасха» означає «перехід». Христове воскресіння – це перехід від смерті до життя, звільнення від тягаря гріхів. Ще одне значення цього слова – перехід єврейського народу від рабства до свободи.

Господь наш Ісус Христос, як повідали пророки і Сам Спаситель, воскрес третього дня по смерті Своїй, незважаючи на те, що іудеї зробили все для того, щоб не збулося слово Спасителя. Першого дня в тижні, з суботи на неділю, рано – вранці стався великий землетрус і Ангел Божий зійшов із неба, відкотив камінь від входу до гробниці і сів на ньому. Вигляд його був неначе та блискавиця, а шати його були білі, як сніг. І від страху перед ним затремтіла сторожа та й заклякла, як мертва.

По завершенню цього великого чуда, коли було ще темно, жінки – мироносиці прийшли до гробу, принісши наготовані пахощі, щоб намастити тіло Ісуса. І побачили вони, що камінь від гробниці був відвалений. Та, ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса. Після воскресіння Він вранці першого дня явився Марії Магдалині, з якої раніше вигнав сім демонів, та іншим жінкам. Ісус сказав: «Радійте!» Вони підійшли, обняли Його ноги і вклонились Спасителю до землі. Господь наказав жінкам передати учням, що Він воскрес і чекатиме їх в Галілеї. Пішовши, вони повідомили Його учнів, які сумували і плакали. Спочатку Ісус з'явився двом учням, що йшли в село Емаус. Після цього Ісус прийшов до своїх одинадцяти учнів і вони переконались у Його воскресінні. І послав Він на них обітницю Свого Отця; сказав, щоб вони зостались в місті, аж поки зодягнуться силою з висоти.

Воскресіння Христове святкуємо в Світлу неділю Пасхи. Для християн це найрадісніше свято, бо воно дає нам надію, що через віру в воскреслого Ісуса Христа і ми воскреснемо і одержимо вічне життя.

Воскресіння Христове – одне з найдавніших і найсвітліших християнських свят. Воно святкується урочисто з часів апостольських і, за рішенням першого Вселенського Собору, святкується в першу неділю після весняного рівнодення і першого березневого повного місяця.

Пасха – це свято для всіх: і для дітей, і для дорослих, і для живих, і навіть для мертвих. Бо коли Христос воскрес, то цим Він переміг смерть та диявола і ми тепер впевнені, що всі люди силою Його воскресіння воскреснуть. Воскресіння Христове стверджує нас у вірі, що життя людське не обривається, як нитка, що воно сповнене глибокого змісту і значення. У Воскресінні Христовому – джерело неосяжної радості, до якої причетні всі люди. Свято Христового Воскресіння багате своїми різноманітними й величними богослужіннями і церковно – народними звичаями.

Дуже поширений серед нашого народу звичай – благословення на Великдень їжі. Після тривалого посту Свята Церква дозволяє всіляку їжу, щоб люди одержували духовну радість і радість від земних дарів. Освячується різноманітна пожива: хліб (паска), м'ясо, масло, сир, яйця (крашанки) та інші продукти. Освячується все у церковному дворі. Цей звичай має своє пояснення у цьому, що під час Великого посту люди взагалі не вживали м'ясних та молочних продуктів, тож після закінчення посту «скромне» їли освячене.

У нашому храмі у цю Пасхальну ніч Богослужіння почнеться опівночі похороном плащаниці, після чого буде відслужена Пасхальна утреня та Божественна літургія. Біля 4 години ранку буде проводитися освячення принесених прихожанами дарів. У ці дні вірні вітають один одного словами: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!»

Запрошуємо усіх взяти участь в усіх Богослужіннях Великоднього тижня!

0
22.04.2016

Коментарі

Немає коментарів. Ваш буде першим!
Завантаження...
Ковані вироби
Склярня
Гарантійне та післягарантійне обслуговування побутової техніки
Друк флаєрів, візиток. Банери, наклейки. Бланки. Печатки та штампи. Тел.: 096 783 27 71.